Ми стоїмо на порозі нових економічних і соціальних відносин між центром і областями, що нам створює адміністративно-територіальна реформа, завершення якої планується на кінець жовтня. Країни Центральної Європи пройшли цей шлях ще на початку «нульових», оскільки уніфікація адміністративних систем з країнами-членами Європейського Союзу була однією з умов вступу до цього інтеграційного угруповання. Ціллю введення в дію адміністративно-територіальної реформи є передача контролю над ресурсами і відповідальності місцевим громадам у соціальній, економічній та екологічних сферах, розбудова соціальної та побутової інфраструктури тощо. Збільшуються також можливості суб’єктності місцевих громад у розподілі суспільного продукту. Зміщується логіка існування місцевих органів виконавчої влади від збирання і адміністрування податків, лобіювання ресурсів перед центром до активної участі у ринкових процесах. У зв’язку з цим перед новоствореними територіальними громадами постає низка викликів:

– яким чином мобілізувати ресурси до бюджету в умовах обмеженої допомоги з центру;

– яким чином привабити зовнішніх інвесторів працювати в ОТГ;

– де знайти кваліфікованих і креативних управлінців на місцях;

– як вибудовувати вертикальні відносини між місцевими органами виконавчої влади і районними, обласними і центральними.

Після завершення адміністративно-територіальної реформи загостриться також конкуренція між громадами щодо залучення капіталу, кваліфікованої робочої сили, туристичних потоків, побудови транспортних магістралей тощо. У зв’язку з цим, місцевим громадам, перш за все, потрібно здійснити оцінку наявного природного і людського потенціалу. SWOT – аналіз допоможе визначити основні точки росту ОТГ і можливості досягнення синергетичного ефекту від їх якісної експлуатації і розвитку. Наступним етапом повинно стати створення перспективного плану розвитку території, її зонування: визначення промислових зон, рекреаційних, громадських, складських тощо. Далі актуальним стає питання пошуку досвідчених менеджерів у сферах, які є найбільш перспективними для ОТГ, маркетологів, PR-ників, фахівців з ІТ тощо.

Адміністративно-територіальна реформа розширює можливості місцевих громад як економічних агентів.Місцеві громади можуть, зокрема, брати участь у приватизаційних конкурсах Фонду держмайна – не тільки розпродувати комунальне майно, а й купувати, ставати власником, наприклад, державного майна для подальшої експлуатації і отримання додаткового прибутку до бюджету громади. Таке явище отримало назву «муніципального капіталізму». Яскравим прикладом є викуп Івано-Франківського локомотиворемонтного заводу Івано-Франківською міською радою. Після найму кваліфікованого менеджменту збиткове підприємство продукує до семи мільйонів гривень прибутку щороку, значна частина якого йде напряму власнику – у міський бюджет.

Поширеною є думка, що держава і місцева громада є поганими власниками, і тому їхні активи підлягають приватизації задля знаходження більш ефективного власника і, відповідно, менеджменту. Однак у нових реаліях місцеві громади матимуть пряму зацікавленість у функціонуванні комунальних підприємств, оскільки від успішності їх напряму залежить добробут усієї громади, функціонування її соціальної сфери і дрібного бізнесу. Для середньо-великих міст, яким є Ужгород, потрібно 2-3 великих промислових прибуткових підприємства, які разом з іншими видами економічної діяльності (наприклад, здача в оренду комунального майна) можуть покривати збитки підприємств, що надають соціально важливі послуги міського громадського перевезення, постачання води тощо. Щодо Ужгорода, то практика «муніципального капіталізму» є особливо актуальною з огляду на розташування міста на кордоні з Євросоюзом, наявності центру підготовки фахівців різного профілю – ДВНЗ «Ужгородський національний університет», наявності великих підприємств, які побудовані ще за часів Австро-Угорщини і були рентабельними протягом усього ХХ століття, а сьогодні є збитковими як, наприклад, Ужгородський фанерно-меблевий комбінат (колишній завод «Мундус»).

Таким чином, принцип муніципального капіталізму відкриває додаткові можливості перед місцевою громадою, допомагає бути конкурентоспроможною у сучасних реаліях ринкових відносин, дозволяє формувати альтернативні джерела наповнення місцевого бюджету, але також формує відповідальність місцевих громад на муніципальних місцевих виборах.

Роман Славік, кандидат економічних наук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *