«…Чому стилетом був мій стилос
І стилосом ставав стилет…»

Євген МАЛАНЮК

Тяжко дивитися, як брутально і методично упродовж століть невеликими шматками виривають Україну з України на всіх рівнях життя. Це цинічне виривання бере початки ще від наказу (1627) царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького, переходить через епоху царя Петра із забороною книгодрукування українською мовою і вилу-чення українських текстів з церковних книг (1720), указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії (1763) і зруйнування Запорізької Січі (1775), роз-гром Кирило-Мефодієвського товариства (1847), Валуєвський цир-куляр (1863) і Емський указ (1876), заборону відзначати 100-річчя Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси (1914), телеграму Сталіна про припинення «українізації» (1933), операцію «Вісла» (1947), наказ про написання дисертацій виключно російською мовою (1970), «Андроповський указ» (1983), закон про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної (1990), а викладачам російської доплачували 15 відсотків до зар-платні, і аж до нині (тут підтримуємо думку Ірини Фаріон), коли ухвалений “недосконалий ліберально-гібридний мовний закон від 25 квітня 2019 року, що залишив початкову освіту мовами нацменшин; ЗНО – недержавною мовою аж до 2030 року”, а цьогоріч ще й ска-сування обов’язкового ЗНО з української літератури; “мову суду – яку завгодно; мову ЗМІ – квотовану й гібридну; мову обслуговуван-ня, правопорядку та охорони здоров’я – «прийнятну для сторін»; мову культури – «за творчим задумом»; мову друку та розповсюдження – залежно від «окремо взятого місця»; мову науки – переважно англійську; а зі ст. 9, п. 2 зникли депутати Верховної Ради України, «які зобов’язані володіти державною мовою та застосо-вувати її під час виконання службових обов’язків»”… До цього до-дайте реверс мовно-суспільної свідомості через ковідну пандемію і вже майже семирічну російсько-українську війну, навіть назву якої сором’язливо замінено евфемізмом АТО-ООС з 15 тисячами убитих… І що? Терпимо ми й далі, гей!? Бо ми толерантні аж до неприс¬той-ності! Йдучи за Шевченковим «Поховайте та вставайте!», сьогодні, як ніколи, пора вийти із летаргічного сну, опритомнитися і нарешті зрозуміти, що все починається з мови – «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Саме мова – наріжний камінь держави, а в нашому випадку – це тотожність зі своєю національною державою.

Наталія РЕБРИК
проректор з наукової роботи Закарпатської академії мистецтв, доцент кафедри педагогіки та соціально-педагогічних дисциплін, кандидат філологічних наук

ДОВІДКА. Наталія Ребрик народилася 1961 р. в м. Ужгороді. Закінчила філологічний факультет УжДУ за спеціальністю «Українська мова та література». 2007 р. захистила дисертацію зі спеціальності «Українська література». Працювала вчителем української мови та літератури в ЗОШ Ужгорода № 17, 3, 19, з 1995 р. – в Ужгородському коледжі декоративно-прикладного мистецтва ім. А. Ерделі, згодом – у Закарпатському художньому інституті, а з 2016 р. – в Закарпатській академії мистецтв.
Наталія Йосифівна має беззаперечний авторитет серед ужгородців та педагогів Закарпаття. Учитель-методист. Відмінник освіти України. Нагороджена нагрудним знаком «За наукові та освітні досягнення», лауреат Всеукраїнської премії ім. Зореслава у номінації «Літературознавство». Здійснила розвідки життя і діяльності таких видатних культурних і політичних діячів як Августин Волошин, Ірина Невицька, о. Юрій Станинець, о. Севастіян Сабол ЧСВВ, Євген Маланюк, Василь Стус, Ліна Костенко, Василь Бадзьо, Іван Коршинський, Петро Скунць, Дмитро Кремінь…
Родина Ребриків належить до високодуховної інтелігенції міста Ужгорода, веде активне громадсько-культурне життя. Разом з чоловіком Іваном Ребриком, письменником і директором МПП «Ґражда», здійснюють подвижницьку місію у справі популяризації видатних постатей України та зарубіжжя, відданих Великому Чинові націє- та державотворення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *